Люди

Люди
З минулих життів
Я вас не кину
Ваш дім — моє серце
Люди
Що лиш уві сні
Я вас ціную
Більше ніж себе  
Люди
Яких я любив
Ви наче скло
Що ріже свідомість
Люди
Що любили мене
А зараз лише
Болісний досвід

Де ж
Ви тепер всі? (де?)
Лишились лиш
Шрамом на
Клятій руці
Примари
Що уві сні
Я вас ненавиджу
Згиньте в пітьмі
Де ж
Ви тепер всі? (де?)
Лишились лиш
Шрамом на
Клятій руці
Примари
Що уві сні
Я вас ненавиджу
Згиньте в пітьмі

Тихо, тихо...
Коли ж я прокинусь?
Нічого не бачу
Що таке вірність?
Від тебе, від вас
Я вже стомився
Ви — спогади ночі
Руйнуєте дійсність
Очі палають, палають суглоби
Холод по шкірі, а я немов в комі
Лезо в минулому, я дав тобі слово
Порізи болять, хоч затяглись поволі

Де ж
Ви тепер всі? (де?)
Лишились лиш
Шрамом на
Клятій руці
Примари
Що уві сні
Я вас ненавиджу
Згиньте в пітьмі
Де ж
Ви тепер всі? (де?)
Лишились лиш
Шрамом на
Клятій руці
Примари
Що уві сні
Я вас ненавиджу
Згиньте в пітьмі

Дай ненависті мені
Я стираю свою памʼять
Залишаю вас у ній
Місця мало серед хаосу, вагання в голові
Та інакше я не бачу куди далі бити в тінь

Витріщаючись у невідоме
Боюсь, я збився рахувати кілометри з дому
І тіло мертве знову
Як силуети з того фільму
Де ми вірили, що світ нам підпливе до столу
Хто мені викине сховані виходи
В час, як я зібʼюсь?
Сковане дихання знову запитує:
Чого зникає пульс?
Голову зносить пʼяний курс
Спогади провели холоду, камʼяні дотики
В погляд замість сну...
І було просто

(А зараз лише
Болісний досвід)

Де ж
Ви тепер всі? (де?)
Лишились лиш
Шрамом на
Клятій руці
Примари
Що уві сні
Я вас ненавиджу
Згиньте в пітьмі
Де ж
Ви тепер всі? (де?)
Лишились лиш
Шрамом на
Клятій руці
Примари
Що уві сні
Я вас ненавиджу
Згиньте в пітьмі
Де ж
Ви тепер всі? (де?)
Лишились лиш
Шрамом на
Клятій руці
Примари
Що уві сні
Я вас ненавиджу
Згиньте в пітьмі
Де ж
Ви тепер всі? (де?)
Лишились лиш
Шрамом на
Клятій руці
Примари
Що уві сні
Я вас ненавиджу
Згиньте в пітьмі

(Де ж
Ви тепер всі?
Де ж
Ви тепер всі?
Де ж
Ви тепер всі?
Де ж
Ви тепер всі?
Де ж
Ви тепер всі?)