Заповіт

Де сонця жар пірнає в обрій
Туман над полем золотим
Там люди вольні й хоробрі
Де Бог тризуба в землю вколотив

Це мій край, це мій степ, де Полісся густе
Від карпатських смерічок і до херсонських пустель
Від донбаських териконів, там де небо - пастель

Аж до Таврії мій шлях не заросте
Світ гуде - то пусте

Поки стоять мої міста
Ми і є сучасний епос
Наші справи рознесуть вуста

Зламають пазурі усі царі
Бо ця земля народжує красу
І справжніх лицарів

Тут мій дім, тут мій рід, тут мій гай, тут мій дуб
Де Софія-мати, де знаменний двозуб
Де лине щира пісня, де живе свободи дух
Нас не стерти і не змити, оживає батько-луг

Моя мова - мій кордон
Не схилимось під ордами
Вже час ставати зрілими
Вже час ставати гордими

Це Щедрика акорди
Це поезія, текстиль
Це український вишуканий стиль

Мій код у цих орнаментах
Сила в цьому периметрі
На древньому фундаменті
Тут в кожному сантиметрі

Живе прадавня міць
Крокуй, як королевич
Я відроджую свята
Твою віковічну велич

Це час переосмислення
Це час для рефлексії
Я піднімаю в небо ще одну зорю

Нехай мовчать усі Америки й Росії
Коли я з тобою, мила, говорю

Ми піднімемось з вогню
Україна буде брендом
Заграє мій Азов
Оживе чарівна Тендра

Доля часом нас веде
Через іспити і нетрі
Хтось із нас колись поверне  прапор на гору Ай-Петрі

За біди, що відчули ми
Кати не будуть прощені
Ці діти на легендах  і героях будуть зрощені

Хай музика лунає
Це частина мого спадку
Та мир буде лиш там, де народ тренує вкладку

Там, де Дніпро - смарагдовий
Долини - оксамитові
Де Чорне море хвилями вмиває небокрай

Крізь простір і віки
Я хочу донести тобі
У тебе під ногами неосяжний власний рай

Ти люби і плекай
Бережи, борони
Ще рани заживуть і ще розквітнуть лани

І де б не заблукав би
Як тебе не топила доля
В своїй хаті своя правда
Своя сила, своя воля