Коли (Вірш)

Коли дивишся морю в очі
Завжди відчуваєш провину
За свій юний вік, за країну
За поцуплену кількість бурштину

Коли дивишся в очі горам
Відчуваєш натхненність і силу
Перепрошуєш, що не приїхав раніше
Ногами почухати їхню спину

Коли дивишся прямо на сонце
Чітко в якийсь момент розумієш
Що перестав відводити очі
Тихо говориш, а не гучно німієш