Ліфт

Знову гукнув домофон 
І знову в сусідню квартиру
Я не хочу сварок, камон
Я вимагаю миру

Квартира знову пуста,
Тиск просто здавлює скроні
Серед тисяч людей, серед ста
Хочу пестити твої долоні

Підіймаюсь вгору на першій 
Важко, долання цих звершень
Другу вмикаю  стає трошки легше
Твоя напруга жалить, як шершень

Ти гірка, наче вйобує перший
Ти гірка, запашна кава
Вибач мене, дурака
В мене паплава!

Ліфт стрімко несеться вгору
І я його в'язень
На останньому 
Вийду з твоєї історії
Я зобов'язаний

Ліфт стрімко несеться вгору
І я його в'язень
На останньому 
Вийду з твоєї історії
Я зобов'язаний

Хочу торкнутися губами
До твого обличчя
Ти серед всіх мистецтв 
Найбільше справді мені личиш

Не буду лічити хвилин
Проведених не разом
Пробач мені всі мої болі
Твої образи

Я все одно затягую тебе на дно
Я все одно затягую тебе на дно
Лагідно затягую тебе на дно
Лагідно

Ліфт стрімко несеться вгору
І я його в'язень
На останньому 
Вийду з твоєї історії
Я зобов'язаний

Ліфт стрімко несеться вгору
І я його в'язень
На останньому 
Вийду з твоєї історії
Я зобов'язаний

Я все одно затягую тебе на дно
Я все одно затягую тебе на дно
Лагідно затягую тебе на дно
Все одно